Слухняний чи щасливий?

Питання послуху гостро стоїть для всіх опікунів тварин. Кожен третій запит на консультацію звучить так: “як змусити його слухатись?” Відсутність навичок послуху часто стає на заваді комфортній взаємодії з твариною: немає впевненості, що собака прибіжить на підзив, чи кіт зупиниться і не скине дуже цінну та крихку річ. Також питання послуху – це те, що часто викликає багато сорому, конфліктів та почуття провини в опікунів. “Добрі експерти” на вулиці люблять роздавати поради із розряду “Та просто треба нормально виховувати свого собаку, та й все!”. Стає соромно, що собака ставить лапи, вітаючись з перехожими, соромно, що тягне, соромно що гавкає, соромно-соромно-соромно…

Люди часто відчувають внутрішній тиск через все це, відповідно, починають тиснути на тварину. І так, тиснути можна і за допомогою позитивного підкріплення також, тут не обовʼязково мається на увазі вплив саме аверсивних методів - використання крику, амуніції, що спричинює біль, харчової чи соціальної депривації. А цей тиск призводить до втрати довіри, до страху, до фрустрації та багато до чого ще, не найприємнішого..

Взагалі навчати свою тварину правилам життя поруч із вами – це дуже корисна й навіть необхідна річ як для опікуна, так і для хвостика. Це робить світ передбачуваним та зрозумілим. Тож виховувати тварину необхідно й корисно, але робити це варто не через сором, а через емпатію. Бо побутове навчання – це не тільки про виконання команд, а й про довіру до вас: показати, що ви завжди знаєте, як краще й можете прийти на допомогу.

Насправді домашні тварини (і коти, і собаки) за замовченням хочуть до нас прислухатися. Такими зробила їх людська (не завжди свідома) селекція. Вони хочуть нас розуміти та довіряти, вони природньо хочуть цього контакту із нами.

Але часто щось їм заважає: це може бути страх, або високий рівень стресу, або сильне емоційне збудження, банальне невміння опанувати себе (так, це теж навичка!) чи нерозуміння того, що від них очікується. Це можуть бути проблеми зі здоровʼям чи сильний рівень фрустрації через незадоволення потреб. Або конкуруюча мотивація виявляється занадто сильною. Колись я побачила дуже гарну фразу:

My reactive dog is not giving me a hard time, they are having a hard time

Українською вона перекладається не настільки звучно, але суть її в наступному: мій реактивний собака не завдає мені труднощів, він сам переживає труднощі.

Вашою метою повинно стати не зробити тварину слухняною, а допомогти їй зорієнтуватися в складному світі людей, в якому вона живе.

Якщо ви бачите у своїй тварині не просто біоробота, який повинен попри все просто сліпо виконувати ваші вказівки, а істоту, в якої є емоції, страхи, потреби, якій складно - у вас магічним чином зʼявиться набагато більше терпіння та бажання її вчити й допомагати.